Вшанування перепоховання Великого Кобзаря відбулося у с. Колодниця, Ковельського р-ну.
Ще за часів окупації Польщі свідома і патріотично налаштована молодь Волинського краю насипала символічну могилу великому співцю народу.Вшанувати пам’ять Т. Г. Шевченка прийшли учні Білинської школи, ансамбль народної пісні “Родина”, місцеві колективи самодіяльності, представники молодіжних організацій, міської влади, депутати міських і районних рад.
Шевченко для нас,українців, більше, ніж поет- він національний пророк, він є втіленням національного духу, гідності, пам’яті. Дочасно згорів народний поет, взявши на себе тягар визволення найбільшої святині- неньки-України і її народу.Вершиною його творчості став “Кобзар “- народилось велике, Святе, тихе, добре Слово, яке Господь дарував Тарасу, аби той звільнив закутий в кайдани малоросійства і яничарства рабський дух. І те слово пішло ”меж люди “, ”Кобзар” став народною Біблією українців.
Словом Великий Геній поривався навчити полюбити ”щирим серцем велику Руїну” - Україну; на слово сподівався, прагнучи оберегти національну душу від імперської мутації, національного знеособлення.Представниця МФ ”Наше майбутнє” Сорока Анна прочитала вічне у віках “Посланіє..” Грицюк Наталією була підготовлена цікава добірка про роль Волинської землі у житті Кобзаря.Символічна могила тут, на Волині, засвідчує перебування Шевченка на цій благодатній землі.
За свідченням дослідника Цинкаловського у 1846 році” у складі археологічної експедиції комісії для збирання старих актів Шевченко виїхав на Волинь, щоб зробити малюнки з історичних пам’яток, будівель, городищ, зібрати народні оповідання, казки. Він був у Вербці, Секуні, Ковельського повіту: малював церкви і реставрував ікони. Достовірно відомо, що шляхи його пролягали через Почаїв, Кременець, Дубно, Остріг.
Збереглися його замальовки Почаївської Лаври. Не міг оминути поет Берестечко. Саме звідки виплеснула душа поета поему ”Ой, чого ти почорніло великеє поле..” і містерію “Великий льох”. Свої спогади про Волинь Шевченко засвідчив у поемі “Варнак”. Шевченко живе і буде вічно жити у душі кожного волинянина